Лікарі з берлінської університетської клініки "Шаріте" оприлюднили результати клітинної терапії сьомого пацієнта з ВІЛ, яку провели шість років тому. 60-річному чоловіку пересадили стовбурові клітини від донора з частковим імунітетом до вірусу, а не повним, як робили раніше. Але три роки тому пацієнт перестав приймати антиретровірусні ліки й з того часу не мав слідів розмноження вірусу у своєму тілі. Про одужання пацієнта повідомили минулого року, а результати лікування опублікували в журналі "Nature".

Людський Т-лімфоцит, уражений частинками вірусу імунодефіциту людини (жовті). Seth Pincus, Elizabeth Fischer and Austin Athman, NIAID / NIH / Wikimedia Commons

Чому чоловіка лікували стовбуровими клітинами?

Пересадку стовбурових клітин людині з ВІЛ зазвичай проводять лише у випадку, якщо пацієнт додатково має пухлини, що походять із клітин крові чи кісткового мозку, адже ця процедура є складною та може мати ускладнення. Чоловік, якого лікували в Шаріте, захворів на ВІЛ-інфекцію у 2009, а вже у 2015 році йому діагностували гострий мієлоїдний лейкоз — злоякісне утворення, що походить зі стовбурових клітин кісткового мозку.

Чоловіку не змогли знайти відповідного донора з двома копіями мутантного гена, що кодує білок CCR5 на поверхні імунних клітин лімфоцитів — наявність двох копій робить клітини стійкими до ВІЛ, як вважали раніше. Але оскільки пухлина пацієнта прогресувала, то пересадку зробили від донора з усього однією копією цього гена, після чого чоловік позбувся обох захворювань. Це свідчить на користь попереднього припущення, що мутація CCR5 — не єдиний захисний механізм від ВІЛ. Однак що саме допомогло пацієнту одужати, планують з’ясувати в майбутніх дослідженнях, адже це допоможе розробляти ефективніші методи лікування ВІЛ.

Вакцини проти ВІЛ не існує, хоча вчені активно її розробляють. Однак, для людей, які живуть з ВІЛ, є можливість отримати інші щеплення (інактивовані, а живі — за умови високого імунного статусу), а також профілактичні засоби, такі як доконтактна (PrEP) та постконтактна (ППКП) профілактика. 

Вакцинація для людей з ВІЛ

• Інактивовані вакцини: безпечні для ВІЛ-інфікованих людей. Це вакцини, що не містять живих мікроорганізмів. 
• Живі вакцини: можливі лише за певних умов. Їх вводять тільки тим, хто має достатньо високий імунітет (CD4+ > 200 клітин/мкл). Перед щепленням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем, щоб оцінити ваш імунний статус. 
• Рекомендовані щеплення: людям з ВІЛ рекомендовано робити щеплення згідно з Національним календарем, а також додаткові щеплення від грипу, пневмококової, менінгококової інфекцій, гепатитів А та В, COVID-19 та вітряної віспи.

Профілактика зараження

• Доконтактна профілактика (PrEP): це прийом антиретровірусних препаратів, які запобігають інфікуванню ВІЛ. Це може бути щоденний прийом таблеток або ін'єкційні препарати тривалої дії, як-от каботегравір (CAB-LA), які рекомендовані ВООЗ. 
• Постконтактна профілактика (ППКП): це прийом антиретровірусних препаратів після потенційно небезпечного контакту, наприклад, незахищеного статевого контакту або травми гострим інструментом (у медичних працівників чи військових). 

Важливо: Прийом препаратів для ППКП має розпочатися якомога швидше, але не пізніше 72 годин після контакту. 

Розробка вакцини

Вчені активно працюють над створенням ефективної вакцини від ВІЛ, але її ще не існує на сьогодні.

У травні 2025 року в США було презентовано ін'єкційний препарат Ленакапавір, який показав 100% ефективність у запобіганні зараженню ВІЛ. Проте, це не вакцина, а препарат, що блокує вірус. Він діє доки його компоненти присутні в організмі, на відміну від вакцини, яка стимулює імунну систему до вироблення антитіл.